
Направлена антена або «польська сітка» — найпоширеніші рішення для прийому цифрового ефірного телебачення Т2 у селах і невеликих містечках, де сигнал від ретранслятора доходить ослабленим. Сама по собі антена — пасивна конструкція, вона лише збирає радіохвилю. Якість картинки та стабільність каналів забезпечує підсилювач, встановлений безпосередньо на щоглі біля полотна антени. Плата-підсилювач — активний елемент, тому йому потрібне зовнішнє живлення, і саме цей момент викликає найбільше запитань у людей, які встановлюють антену вперше.
Плата-підсилювач на антені підіймає рівень сигналу до того, як він потрапить у довгий коаксіальний кабель, де частина потужності неминуче губиться. Типовий підсилювач для «полячки» дає посилення близько 20–45 дБ залежно від моделі, і саме за рахунок цього запасу сигнал доходить до тюнера навіть при довжині кабелю 30–50 метрів. Для роботи мікросхемі підсилювача потрібна постійна напруга 5 або 12 вольт, яка подається по тому самому кабелю, що й сигнал, через центральну жилу. На кінці кабелю стоїть спліттер живлення: він розділяє постійний струм і високочастотний Т2-сигнал, щоб вони не заважали одне одному.
Звідси випливають три джерела, звідки можна взяти ці 5 або 12 вольт: сам телевізор чи тюнер, окремий зовнішній блок живлення, порт USB.
Багато сучасних Т2-тюнерів і телевізорів із вбудованим Т2-модулем мають функцію подачі 5 вольт на антенний вхід. У меню тюнера вона зазвичай позначена як «Живлення антени», «Antenna Power» або «5V Out». Увімкнення цієї опції — найпростіший сценарій: антенний кабель від сітки підключається прямо в гніздо тюнера, і той сам подає живлення на підсилювач без жодних додаткових пристроїв.
Ситуація ускладнюється, коли телевізор або приставка такої функції не має. Це трапляється часто в бюджетних моделях і в старіших телевізорах із вбудованим Т2-тюнером, куди виробник не заклав вихід живлення на антену. У цьому разі підсилювач просто не отримає струму, і сигнал залишиться слабким незалежно від якості антени. Перевірити наявність цієї функції можна в інструкції до пристрою або дослідним шляхом: підключити антену без зовнішнього блока живлення і подивитися на індикатор рівня сигналу в меню.
Коли тюнер не подає напругу самостійно, у розрив антенного кабелю встановлюється окремий блок живлення — так званий антенний інжектор. Це невеликий пристрій із двома F-роз'ємами (вхід від антени та вихід на тюнер) і шнуром 220 вольт для підключення до розетки. Всередині кабелю живлення йде тим самим шляхом, що й сигнал, тому підключення не потребує окремого проводу до щогли.
Порядок підключення виглядає так:
Більшість блоків живлення для «польської сітки» розраховані саме на 12 вольт, оскільки цю напругу використовує переважна більшість підсилювачів масового виробництва. Трапляються моделі з регулятором вихідної напруги від 2 до 12 вольт: у такому разі варто виставляти мінімальне значення, при якому рівень сигналу на екрані стабільно тримається у зеленій зоні шкали. Занижена напруга економить ресурс підсилювача і зменшує шум у ланцюзі, завищена без потреби скорочує термін служби мікросхеми.
У випадках, коли поруч немає розетки 220 вольт — наприклад, антена встановлена на дачі без постійного електропостачання або живлення планується від повербанка чи автомобільного адаптера — застосовують USB-інжектор. Це кабель-перехідник, з одного боку USB-штекер, з іншого — роз'єм DC 5,5×2,5 мм, який вставляється у гніздо блока живлення підсилювача замість шнура 220 В.
Тут важливо звернути увагу на напругу підсилювача. Стандартний USB-порт видає 5 вольт, тому такий спосіб підходить напряму лише для підсилювачів, розрахованих саме на 5 В. Для 12-вольтових моделей знадобиться USB-інжектор із підвищувальним перетворювачем (step-up), який піднімає напругу з 5 до 12 вольт, або підсилювач із маркуванням «5V», яких на ринку достатньо саме для сценаріїв живлення від USB-джерел і повербанків. Струм споживання типового підсилювача для «полячки» невеликий, зазвичай у межах 50–100 мА, тому навіть слабкий повербанк або USB-вихід роутера впорається із завданням без проблем.
Вибір способу живлення залежить від обладнання, яке вже є в домі. Якщо тюнер підтримує подачу напруги на антену, додаткові пристрої взагалі не знадобляться — це найдешевший і найнадійніший варіант, оскільки в ланцюзі менше з'єднань і менше точок можливого окислення контактів. Якщо тюнер такої функції позбавлений, стаціонарний блок живлення 12 В залишається найстабільнішим рішенням для будинку з постійним електропостачанням. Для віддалених ділянок, тимчасових точок прийому чи мобільного використання виручає USB-варіант, головне — правильно підібрати напругу підсилювача під джерело живлення.
Незалежно від обраного сценарію варто перевіряти якість F-роз'ємів і герметичність з'єднання на щоглі: волога у роз'ємі — одна з найпоширеніших причин пропадання сигналу в сільській місцевості, і жоден, навіть найпотужніший підсилювач цю проблему не вирішить.
Самостійне встановлення супутникової антени є одним із найдоступніших способів отримати десятки безк..
У цій статті розповімо, як влаштоване українське Т2, як за десять хвилин порахувати розміри антени п..
Я зібрав найпопулярніші моделі дешевих тюнерів для супутникового ТБ, які зустрічаються в українських..